Розслідування проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»), опубліковане 23 вересня 2026 року на основі даних дубайського реєстру нерухомості, піднімає питання, що стосується кожного українця: як саме родичі високопосадовця фіксують закордонну нерухомість і чи відображаються ці активи у відкритих деклараціях. На кону — довіра до системи публічного контролю за статками посадовців та їхніх сімей.
Що зафіксував дубайський реєстр
За даними розслідування, 20 липня 2023 року Аліна Шкробанець, теща тодішнього голови Київської ОВА Руслана Кравченка, інвестувала близько 670 тисяч доларів (за даними NV — близько 24,5 мільйона гривень за курсом НБУ) у таунхаус площею понад 143 квадратних метри у котеджному містечку Damac Lagoons. Продавцем виступила компанія Island Oasis Properties. Того ж дня її донька Олена Шкробанець звільнилася з Офісу генерального прокурора — цей факт зафіксований у її декларації. У цей самий період Кравченко у своїй декларації вказував право тимчасового користування автомобілем тещі — Infiniti QX70 2013 року.
Чому угода має публічне значення
Сума у 670 тисяч доларів суттєво перевищує доходи, які родина посадовця могла б пояснити з офіційних зарплат, а об’єкт залишається за кордоном і не підлягає автоматичній перевірці в Україні. У 2025 році віллу придбав київський ресторатор Андрій Кейбаш приблизно за ту ж суму, заявивши, що знайшов нерухомість через інтернет. Сама Аліна Шкробанець заперечила купівлю нерухомості в ОАЕ і припустила використання її даних без відома; Ігор Шкробанець (депутат Чернівецької облради) та Олена Шкробанець заявили, що їм нічого про це невідомо.
Залишити відповідь