Швейцарський суд 26 жовтня 2026 року призначив колишньому співробітнику білоруської служби безпеки Юрію Гаравському два роки умовного терміну за викрадення опозиційного бізнесмена Анатолія Красовського. Санкцію пом’якшили через співпрацю Гаравського зі слідством і повне визнання провини.
Обґрунтування рішення
Суд визнав зізнання Гаравського достовірними. У справі Красовського було встановлено умисел Гаравського та його обізнаність із насильницьким викраденням постраждалого і подальшим убивством. Водночас у справі Юрія Захаренка Гаравського виправдано, оскільки його участь не була юридично доведена.
Красовський, який перебував в опозиції до Лукашенка з 1996 року, був викрадений у Мінську 16 вересня 1999 року разом із Віктором Гончаром. На місці викрадення знайшли сліди його крові. У 2019 році Гаравський визнав у інтерв’ю Deutsche Welle, що, служивши у спецпідрозділі СОБР, брав участь у викраденні трьох опонентів Лукашенка, яких згодом було вбито.
Правове значення та оскарження
Справа стала першою, у якій швейцарські суди застосували принцип універсальної юрисдикції до звинувачень, пов’язаних із насильницькими зникненнями або злочинами в Білорусі. Доньки двох жертв оскаржили виправдавний вирок Гаравському 2023 року, і нове рішення стало першим у світі засудженням представника білоруських силових структур. Оскарження вироку залишається можливим: справа може потрапити до Федерального верховного суду Швейцарії.
Залишити відповідь