Які кредитують під час війни: що реально працює у 2026 році
Коли підприємець із Харкова питає, які кредитують під час війни, він зазвичай хоче одну конкретну відповідь: чи дадуть гроші саме йому, на яких умовах і за скільки днів. У липні 2026-го ринок кредитування в Україні залишається звуженим, але не закритим. Банки, які не пішли з ринку, видають гривневі кредити бізнесу, іпотеку під низькі відсотки та споживчі позики. Паралельно працюють державні програми: «єОселя», «єРобота», портфельні гарантії від Фонду розвитку підприємництва. Спробуємо розкласти це без води на реальні умови, ставки та вимоги.
На початок липня 2026 року кредитний портфель банківської системи України, за даними НБУ, тримається в межах 1 050–1 100 млрд грн. Близько 60% цього обсягу — корпоративні кредити, решта — роздріб. Війна звузила апетит до ризику, але не зупинила видачі. Головне — знати, які банки реально приймають заявки, а які лише рекламують «кредити для бізнесу під час війни», а на практиці відмовляють за формальними підставами.
Окремо варто розуміти, що «кредитують під час війни» — це не лише про бізнес. Це ще про іпотеку для переселенців, мікропозики для ФОПів, споживчі кредити під час воєнного стану та навіть кредитні канікули для тих, хто втратив роботу. Нижче — детальний розбір кожного напрямку з реальними прикладами, цифрами та пастками, на які наражаються позичальники.
Хто зараз реально кредитує бізнес під час війни
Стандартна відповідь банку на «дайте кредит» під час війни звучить як «покажіть, що ваш бізнес працює в зоні, де можна працювати». На практиці це означає три фільтри: відстань від лінії фронту, тип діяльності та наявність обігового прибутку. Банки, які залишилися на ринку, ділять Україну на три умовні зони. Червона — під активними бойовими діями, там кредити майже не видають. Жовта — прифронтова зона з підвищеним ризиком, де працюють переважно державні програми з гарантіями. Зелена — решта території, де банки кредитують на довоєнних умовах, але з урахуванням воєнного стану.
У 2026 році кредитування бізнесу під час війни концентрується у п’яти великих банках: Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, ПУМБ, ОТП Банк. Саме вони мають доступ до державних програм «5-7-9%», портфельних гарантій і можуть видавати кредити навіть підприємствам із пошкодженим майном. Середні ставки для бізнесу на липень 2026 року: 14–17% річних у гривні для «зелених» зон, 19–22% — для «жовтих». Це суттєво нижче за довоєнні 20–25%, але вище, ніж у ЄС.
| Банк | Програма | Ставка | Сума | Термін | Доступність під час війни |
|---|---|---|---|---|---|
| Приватбанк | «єРобота» | 5-7-9% | до 5 млн грн | до 5 років | Висока, працює у всіх зонах |
| Ощадбанк | «єОселя» | 3-7% | до 6 млн грн | до 20 років | Тільки «зелена» зона |
| Укрексімбанк | Кредит для бізнесу | 14-17% | індивідуально | до 7 років | Середня, є обмеження за галуззю |
| ПУМБ | Кредитна лінія для ФОП | 17-20% | до 3 млн грн | до 3 років | Висока для «зелених» |
| ОТП Банк | Мікрокредит | 0% на 12 міс. | до 500 тис. грн | 12 місяців | Тільки для нових ФОП |
Важливий нюанс: банк, який кредитує під час війни, вимагає страхування застави. Це додає 0,5-1,5% річних до вартості кредиту. Без страховки заявку можуть розглядати місяцями або взагалі відмовити. Страхові компанії теж обережно ставляться до воєнних ризиків, тому не кожен об’єкт нерухомості чи обладнання реально застрахувати у прифронтовій зоні.
Які документи вимагають банки під час воєнного стану
Стандартний пакет документів для кредиту під час війни розширився. Окрім звичайних фінансових звітів за останні 4 квартали, банк вимагає: довідку про відсутність пошкоджень майна від ДСНС або місцевої ОВА, документи про реєстрацію бізнесу в зоні, де немає активних бойових дій, та план безперервності діяльності. Останній — це не формальність. Це документ, де підприємець описує, як його бізнес працюватиме під час повітряної тривоги, можливого блекауту чи евакуації. Банки сприймають його як індикатор серйозності позичальника.
- Фінансова звітність за 4 останні квартали (у тому числі з позначкою про воєнний стан).
- Довідка про відсутність пошкоджень або акт оцінки збитків.
- План безперервності діяльності на випадок ускладнень.
- Документи на заставу з оновленою оцінкою станом на поточний квартал.
- Довідка про переміщення бізнесу, якщо ФОП релокований.
Державні програми кредитування під час війни
Державні програми стали рятівним колом для тих, кого приватні банки не кредитують. Наймасштабніша — «єРобота» з відсотковою ставкою 5-7-9%. У 2026 році вона покриває три напрямки: мікробізнес, малий бізнес та стартапи. За даними Мінекономіки, у першому півріччі 2026 року за програмою видано понад 18 000 кредитів на загальну суму близько 9 млрд грн. Це рекордний показник, який пояснюється двома факторами: спрощенням заявки через «Дію» та розширенням переліку напрямків, які підтримуються.
Програма «5-7-9%» працює так: підприємець подає заявку в банк-партнер, банк перевіряє ризики, а держава компенсує різницю між ринковою ставкою та пільговою. Для «зеленої» зони ставка може бути 5%, для «жовтої» — 7%, для пріоритетних галузей (переробка, IT, виробництво) — 9%. Це не безкоштовні гроші: позичальник сплачує повну ставку банку, а держава потім перераховує компенсацію. У 2026 році механізм компенсації працює стабільніше, ніж у 2023-му, затримки виплат скоротилися до 30-45 днів.
| Програма | Хто може отримати | Сума | Ставка | Термін | Особливості під час війни |
|---|---|---|---|---|---|
| «єРобота» (5-7-9%) | ФОП, юрособи | до 5 млн грн | 5-9% | до 5 років | Подається через «Дію», рішення за 3-7 днів |
| «єОселя» | Громадяни України, переселенці | до 6 млн грн | 3-7% | до 20 років | Працює тільки у «зеленій» зоні |
| Портфельні гарантії ФРП | Малий та середній бізнес | до 80% суми кредиту | 14-17% | до 10 років | Гарантія покриває до 80% тіла кредиту |
| Грантові програми (eRobota grants) | Стартапи, ветерани, молодь | до 250 тис. грн (грант) | 0% (не повертається) | — | Не потребує застави, конкурсний відбір |
Окремий напрям — програма «єОселя», яка фактично замінила ринок іпотеки. На липень 2026 року видано понад 22 000 кредитів за цією програмою. Ставка 3% для переселенців і 7% для працівників бюджетної сфери. Головна вимога — житло має бути у «зеленій» зоні та не перебувати під арештом. Це звузило доступ до програми для мешканців прифронтових областей, де нерухомість часто пошкоджена або юридично проблемна.
Підводні камені державних програм
Кредит під час війни за держпрограмою — це не подарунок, а відстрочена відповідальність. Якщо підприємець не сплачує навіть один платіж, банк ініціює стягнення, а держава припиняє компенсацію. У 2024-2025 роках рівень дефолтів за «5-7-9%» сягав 8-12%, переважно серед бізнесів, які постраждали від обстрілів або втратили ринки збуку. Це нормальний показник для воєнного часу, але варто його враховувати, перш ніж підписувати договір.
Другий камінь — застава. Державні програми не скасовують вимогу застави для сум понад 1 млн грн. Підприємець, який брав кредит 500 тис. грн, може обійтися поручительством, але для 5 млн грн потрібна нерухомість або обладнання. У прифронтових зонах оцінка застави часто занижена, тому реально можна взяти не більше 50-60% від ринкової вартості майна. Це суттєво менше, ніж у довоєнний період.
Третій нюанс — валютні обмеження. Кредит видається у гривні, але якщо підприємець імпортує сировину за валюту, НБУ вимагає пояснень щодо джерел покриття валютних платежів. Банк, який кредитує під час війни, зобов’язаний перевіряти ці пояснення. Це може затримати видачу траншу на 5-10 днів навіть після схвалення заявки.
Споживчі кредити під час воєнного стану: чи реально отримати
Споживче кредитування під час війни звузилося до трьох основних категорій: кредитні картки, мікропозики онлайн та іпотека за «єОселею». Класичних споживчих кредитів на 5-7 років банки майже не видають. Причина — висока вартість залучення ресурсів та ризик неповернення через мобілізацію, переїзд або втрату роботи. За даними НБУ, частка прострочених споживчих кредитів у липні 2026 року становить 14-16%, що у 2-3 рази вище за довоєнні показники.
Кредитні картки залишаються найдоступнішим інструментом. Ліміт 50-200 тис. грн, пільговий період до 62 днів, ставка після пільгового періоду 36-42% річних. Банки активніше видають картки, ніж готівкові кредити, бо картка дозволяє контролювати ризик через ліміт. Якщо клієнт перестає платити, банк просто блокує карту без судових процесів.
Мікропозики онлайн під час війни теж працюють, але це окрема категорія ризику. Ставки 1,5-2% на день, що у річному вимірі дає 500-700%. Нацбанк у 2024 році запровадив обмеження: максимальна сума першого кредиту 15 тис. грн, наступних — до 50 тис. грн. Це знизило привабливість мікропозик для банків, але ринок не зник — просто переформатувався у «швидкі кредити» через банківські додатки.
Іпотека під час війни: чи варто брати
Іпотечне кредитування під час війни працює виключно через «єОселю». Ринок вторинної іпотеки фактично мертвий: банки не приймають квартири у прифронтових зонах як заставу, а у «зелених» зонах власники не хочуть фіксувати ціни, бо ринок непрозорий. Станом на липень 2026 року середня ставка за ринковими іпотечними кредитами, якщо їх узагалі вдається знайти, становить 19-22% річних. Це робить ринкову іпотеку невигідною, тому 90% угод укладаються через «єОселю».
Умови «єОселі» у 2026 році: ставка 3% для внутрішньо переміщених осіб, 7% для медиків, вчителів, науковців та військових. Максимальна сума — 6 млн грн. Перший внесок від 20%. Термін до 20 років. Об’єкт має бути збудований після 2010 року, не перебувати в аварійному стані та не мати юридичних обтяжень. Головне обмеження — географія. «єОселя» працює тільки там, де банк готовий прийняти квартиру як заставу, тобто у «зеленій» зоні.
Сектор підприємств, які кредитують під час війни найохочіше
Не всі галузі мають рівний доступ до кредитів. Банки, які кредитують під час війни, склали внутрішній рейтинг ризику по галузях. Найнижчий ризик — IT, переробка, аграрний сектор у безпечних областях, виробництво товарів першої потреби. Найвищий — туризм, HoReCa у прифронтових зонах, розважальний бізнес, освітні послуги з офлайн-форматом. Це не формальна заборона, а внутрішній скоринг, який знижує шанси на схвалення.
IT-компанії отримують кредити за ставками 13-16% річних, бо їхня модель передбачає віддалену роботу та експортну виручку. Аграрії — 14-18%, але з обов’язковим страхуванням посівів та врожаю. Виробники продуктів харчування — 15-19%, залежно від локації. Будівельні компанії — 18-22%, бо ринок житла під час війни непередбачуваний.
- IT та цифрові послуги: ставка 13-16%, висока ймовірність схвалення.
- Аграрний сектор у безпечних областях: 14-18%, потрібне страхування врожаю.
- Переробна промисловість: 15-19%, пріоритет для державних програм.
- Виробництво товарів першої потреби: 15-19%, стабільний попит.
- Будівництво у «зеленій» зоні: 18-22%, ринок нерівномірний.
Де відмовляють найчастіше
Відмовляють переважно з трьох причин: бізнес у зоні активних бойових дій, відсутність обігового прибутку за останні 6 місяців, або пошкоджене майно без акту оцінки. Ще одна типова причина — підприємець не може підтвердити джерело походження першого внеску. Банки під час воєнного стану посилили фінансовий моніторинг, тому будь-який платіж понад 200 тис. грн потребує документів.
Кредитна історія під час війни теж змінила правила. Якщо у 2022-му році банки масово списували прострочення як «форс-мажор», то у 2026-му кожен прострочений платіж залишається в історії. Це ускладнює реабілітацію для тих, хто втратив роботу або бізнес у перші місяці війни, але з часом вийшов на стабільний дохід.
Як підготуватися до подачі заявки на кредит під час війни
Перший крок — перевірити, чи потрапляє ваш бізнес у «зелену» або «жовту» зону за класифікацією банку. Цю інформацію зазвичай можна знайти на сайті банку або у відділенні. Якщо бізнес у «червоній» зоні, шанси мінімальні і краще зосередитися на грантових програмах або релокації. Другий крок — зібрати фінансову звітність за останні 4 квартали навіть якщо бізнес працював у збиток. Банки розуміють, що під час війни прибуток нестабільний, але їм потрібна динаміка.
Третій крок — підготувати план безперервності. Це документ на 3-5 сторінок, який описує, як бізнес працюватиме під час блекауту, евакуації, втрати ключового працівника. Чим детальніший план, тим вищий шанс на схвалення. Деякі банки надають шаблон, але краще написати його самостійно, з урахуванням реальних ризиків вашої галузі.
Четвертий крок — визначитися з типом кредиту. Якщо бізнес потребує обігових коштів на 6-12 місяців, оптимальна кредитна лінія. Якщо інвестиція в обладнання — класичний інвестиційний кредит на 3-5 років. Якщо розширення — кредит на нерухомість. Кожен тип має свої ставки та вимоги до застави, тому підприємці, які подають заявку «на загальних підставах», часто отримують відмову.
Міжнародний контекст: як кредитують бізнес під час війни в інших країнах
Війна — не унікальне явище, і досвід кредитування під час воєнних конфліктів є в багатьох країнах. Найкорисніший для України — приклад Ізраїлю, де бізнес десятиліттями працює в умовах періодичних загострень. Ізраїльські банки кредитують навіть компанії, розташовані у прифронтових зонах, але вимагають розширеного страхування та резервного фонду на 3-6 місяців обслуговування боргу. Ставки там вищі за ринкові на 2-3%, але доступ до фінансування зберігається.
Європейський підхід до кредитування під час війни (у контексті України) реалізується через ЄБРР та ЄІБ. Ці інституції надають кредитні лінії українським банкам, які потім розподіляють кошти бізнесу. Станом на липень 2026 року через механізм ЄБРР в Україну залучено близько 3,5 млрд євро кредитних коштів. Це дозволяє банкам видавати кредити під нижчі відсотки, ніж вони могли б на внутрішньому ринку.
Американський досвід кредитування під час воєнних дій менш релевантний, але показовий: SBA (Small Business Administration) у США видає кредити з гарантією держави навіть у кризові періоди. В Україні аналогом є Фонд розвитку підприємництва, який надає портфельні гарантії до 80% суми кредиту. Це фактично адаптована американська модель для воєнного часу.
Ризики кредитування під час війни: про що мовчать банки
Найбільший ризик — не відмова у кредиті, а схвалення кредиту, який підприємець не зможе обслуговувати. Банки під час війни схвалюють заявки швидше, ніж у мирний час, бо мають державні гарантії, але це не означає, що кредит «безкоштовний». Якщо бізнес втратить ринок збуту через обстріли, мобілізацію ключових працівників або руйнування інфраструктури, банк вимагатиме повернення коштів. Державна гарантія покриває лише частину ризику, решту несе підприємець.
Другий ризик — валютний. Якщо кредит у гривні, але виручка прив’язана до долара (наприклад, IT-аутсорсинг), то різкі коливання курсу можуть змінити реальну вартість обслуговування боргу. У 2022-2024 роках гривня девальвувала з 30 до 42 за долар, і це відчутно вдарило по позичальниках. У 2026 році НБУ тримає курс у межах 41-43, але ризик залишається.
Третій ризик — мобілізація. Це специфічний український фактор, якого немає в жодній іншій країні. Якщо засновник або ключовий працівник мобілізований, бізнес може втратити дохід. Банки формально не враховують цей ризик, але на практиці додають його до внутрішнього скорингу. Деякі банки пропонують страхування від мобілізації, але воно дороге і покриває лише частину ризику.
Що змінилося у кредитуванні після 2026 року
Кредитний ринок України за роки війни пройшов три фази адаптації. Перша фаза (березень-грудень 2022) — повна зупинка, банки не видавали нових кредитів, лише реструктуризували старі. Друга фаза (2023-2024) — відновлення через державні програми, поява «5-7-9%» у новому форматі, запуск «єОселі». Третя фаза (2025-2026) — стабілізація. Банки повернулися до прибуткового кредитування, з’явилися нові продукти, ставки поступово знижуються.
У 2022 році питання «які кредитують під час війни» мало просту відповідь: майже ніхто. У 2024 році — державні програми і кілька системних банків. У 2026 році — це повноцінний, хоч і звужений ринок, з чіткими правилами та умовами. Це означає, що підприємець, який готує заявку правильно, має реальні шанси отримати фінансування навіть під час воєнного стану.
Структурно ринок змінився: збільшилася частка державних банків у кредитному портфелі, з’явилися нові гарантійні механізми, банки почали приймати як заставу не лише нерухомість, а й обладнання, транспорт, навіть інтелектуальну власність. Це позитивний сигнал: фінансова система адаптується до воєнних умов і готова підтримувати бізнес, який працює.
Часті запитання (FAQ)
Чи можна отримати кредит під час війни, якщо бізнес у прифронтовій зоні?
Так, але умови жорсткіші. Банки кредитують у «жовтій» зоні через державні програми з гарантіями. Ставка зазвичай 7-9% замість 5%, а сума може бути обмежена через занижену оцінку застави. «Червона» зона — відмова майже гарантована.
Які банки точно кредитують під час війни у 2026 році?
Найактивніші: Приватбанк (держпрограми), Ощадбанк («єОселя»), Укрексімбанк (бізнес-кредити), ПУМБ та ОТП Банк (ФОПи та мікробізнес). Менш активні, але кредитують: Кредобанк, Південний, Райффайзен. Іноземні банки здебільшого не кредитують нових клієнтів.
Скільки часу займає розгляд заявки на кредит під час воєнного стану?
За державними програмами через «Дію» — 3-7 робочих днів. За класичним кредитом для бізнесу — від 14 до 45 днів залежно від суми та застави. Іпотека за «єОселею» — 10-21 день. Мікропозики онлайн — від 15 хвилин до 1 дня.
Чи потрібна застава для кредиту під час війни?
Для сум до 1 млн грн за державними програмами часто достатньо поручительства. Для більших сум потрібна застава: нерухомість у безпечній зоні, обладнання, транспорт. Банки рідко приймають як заставу майно у прифронтових зонах.
Чи можна взяти кредит під час війни, якщо є прострочення в історії?
Можна, але складніше. Державні програми ставляться до прострочень лояльніше, якщо вони сталися у 2022 році. Приватні банки враховують навіть короткострокові прострочення. Реабілітація займає 12-18 місяців активного обслуговування нового кредиту.
Які документи найважливіші для отримання кредиту під час війни?
Фінансова звітність за 4 квартали, довідка про відсутність пошкоджень, план безперервності діяльності та документи на заставу. Без плану безперервності банки часто відмовляють навіть сильним позичальникам. Це нова вимога, якої не було до 2022 року.
Чи працюють кредитні канікули під час воєнного стану?
Так, але обмежено. Банки реструктуризують кредити для бізнесів, які постраждали від обстрілів або втратили ринки. Канікули до 6 місяців можливі, але потребують підтверджуючих документів. Для споживчих кредитів канікули надаються рідше, переважно для мобілізованих та їхніх родин.
Яка реальна мінімальна ставка для бізнесу у 2026 році?
5% річних — за програмою «5-7-9%» у «зеленій» зоні для пріоритетних галузей. Для решти бізнесу мінімальна ринкова ставка — 14% у гривні. Ставки нижче 5% можливі лише за грантовими програмами, які не потребують повернення коштів.
Залишити відповідь