Спільне розслідування розвідки та контррозвідки Нідерландів, оприлюднене виданням The Telegraph 10 липня 2026 року, класифікувало дії російських хакерів як «масштабну російську операцію». Під ураження потрапили європейські держави-члени НАТО, включно з Нідерландами, та Україна: зловмисники отримували доступ до підключених до інтернету цивільних камер уздовж військових транспортних маршрутів, аби відстежувати перевезення зброї до Києва. Організації, чиї камери розташовані на цих маршрутах, уже отримали попередження.
Як саме зламують IP-камери
У звіті розвідки описано механізм атаки. Хакер сканує мережу за допомогою загальнодоступних застосунків, ідентифікує IP-камеру та намагається підключитися до неї через інтернет. У звіті прямо зазначено: «Коли IP-камеру ідентифіковано, зловмисник може спробувати отримати до неї доступ через інтернет. Це часто відносно легко, оскільки багато підключених до інтернету IP-камер недостатньо захищені».
Чому камери стали легкою ціллю
Причини вразливості — технічні, а не політичні. IP-камери набули поширення останніми роками завдяки дешевому китайському імпорту та швидкісному широкосмуговому зв’язку. Водночас, за даними розвідки, чимало пристроїв «часто мають стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та стандартні налаштування». Саме такі камери, зокрема популярні моделі для дверних дзвінків, що дозволяють власникам стежити за майном зі смартфона, і стають точками входу.
Що поки не уточнено
Розвідка Нідерландів не уточнила точний тип зламаних пристроїв — чи були серед них саме камери дверних дзвінків чи інші IP-камери, наразі не підтверджено.
Залишити відповідь